Богдан Кухта. Біографія. Поезія

06.05.2016 00:19

Богдан Кухта народився 14 жовтня 1991 року. Проживає у м.Львів. Навчаєтьтся у Львівському національному лісотехнічному університеті України. Організатор та співорганізатор літературних заходів у Львові:  «Голос Предків»; «Революціонер» – вечір пам'яті. Організатор літературної фор-мації «Літературний КУТочок». Захоплюється музикою.  Грає на гітарі та сопілці, особливо полюбляє співати.

Нагороджений Грамотою за участь у «Третьому студентському конкурсі актуального патріотичного мистецтва» присвяченому 70-річчю створення УПА та святу Покрови Пресвятої Богородиці, а також «Четвертому студентському конкурсі актуального патріотичного мистецтва». Поезію Богдана було опубліковано у всеукраїнському виданні «Мистецькі Грані»; всеукраїнській газеті «Гарний настрій»; літературно-художньому альманасі «100 творів, які варто прочитати цього літа».

Учасник фестивалів, квартирників та літературників. Свої вірші називає «Віршами в КУТочку».

 

Старенька Муза

Вибачте за те,

Що заплутався з Вами.

З Вашими веснянками,

З Вашими піснями.

 

Руді помаранчі

Шматуєте вміло.

Руде те волосся

Давно облетіло.

 

Ми знову на Ви,

Говорим листами.

Хоч вчора кохались,

Старими віршами.

Померли поети,

Та муза - жива.

Зваблива, старенька,

З чужого рядка.

 

 

Долар

Скільки сьогодні за долар? - 

Здатне спитати маля.

Люди вмирають в окопах,

Скільки за їхнє життя?

 

Гроші зелені міцно

Знову - у владній руці.

В них на війні - автомати,

В когось - лиш склянки пусті.

 

Позеленіли листочки

І наступила Весна.

Краще б закінчилась нині

Клята й не наша війна!

 

Ох, ці зелені купюри.

Ох, ці банальні слова.

Скільки сьогодні за долар? - 

Здатне спитати маля.

 

 

Українське сонце 

Заходить сонце,

Залишаючи розводи.

Рудий мазок на полотні

Доставлю завтра.

 

Мольберт потрібно,

Як завжди, складати.

Забравши фарби,

Дочекатися світанку.

 

 

Я стану вранці

І прийду до тебе.

Візьму у руки пензлик

І відкрию барву.

 

Учора малював 

Тебе на сході.

Сьогодні - захід,

Українське сонце, як завжди, 

у моді!

 

 

Обрізані крила

Обрізані крила

Нікому не треба.

Подерті вітрила,

Не в змозі штовхати човна.

 

Діряві колеса

Нікуди не їдуть.

Побите в пилюці

Лежить вовченя.

 

Жорстокі тирани...

Все люблять ламати.

Будують свій дім,

Живуть, як усі.

 

Обрізані крила...

Цим людям не взнати

До чого - вітрила?

Для чого - вірші?!

Богдан КУХТА