Богдан КУХТА. Поезія

31.08.2017 19:58

«СоціоПат»  – збірка соціальної та патріотичної поезії молодого львівського поета Богдана Кухти. Автор називає свої творіння «Віршами в КУТочку», мандрує Україною і декламує їх тим, хто готовий слухати та відчувати силу  і глибину українського слова. Пропонуємо вашій увазі вірші автора, що увійшли до збірки!


СКІЛЬКИ СЬОГОДНІ…
«Скільки сьогодні за долар?» –
Здатне спитати маля.
Люди вмирають в окопах...
Скільки за їхнє життя?
 
Гроші зелені міцно
Знову – у владній руці.
В них на війні – автомати,
В когось – лиш склянки пусті.
 
Позеленіли листочки
І наступила Весна.
Краще б закінчилась нині
Клята й не наша війна!
 
Ох, ці зелені купюри.
Ох, ці банальні слова.
«Скільки сьогодні за долар?» –
Здатне спитати маля.
09-13. 03.2015
 
КУПІТЬ МАЙДАН!
 
Купляйте шини з барикади:
Дешевше втричі наш товар.
Дірки – лиш слід від автомата,
Червоний колір личить Вам.
 
Купляйте диски з кінофільмом:
Там – екшин, драма, все разом.
Щоденник обгорілий у комплекті,
Це – бонус від компанії «No war».
 
Ось розмір Ваш:
Шолом з двома дірками,
Цей щит – до пари,
Акція нова.
Ми змили кров з цієї плитки,
Квадратний метр майже задарма.
 
Купіть Майдан, хай пам’ять буде 
з Вами.
Ціна свободи – це чуже життя!
15.12.2014
 
ДОБРОВОЛЕЦЬ ТАРАС
 
В нас немає нічого святого,
Все програли давно Сатані.
Найстрашніше тут – це те, 
що старого
Закопали в квадратній труні.
Нам не треба ні чорта, ні Бога:
«Ми» прогнили до самого дна.
Хтось колись прокричав: 
«Перемога!» –
Але досі триває війна.
В синє небо злітають мільйони,
Розсипається градом земля.
Не потрібні нові батальйони,
Добровольців минула пора.
Ти давно не говориш нічого,
Лиш на кухні шепочеш слова:
«Хоч залишили б житню хлібину,
Ми ж то знаєм, в країні біда!»
Прокидаючись вранці – за зброю.
Обійнявши свій любий АКа,
Доброволець Тарас засинає 
з чекою –
Він боїться проспати життя!
17.01-21.02.2016
 
ОСТОГИДЛО
 
Остогидло мені, ми давно вже ті –
Поржавілі, старі кораблі.
Все пливемо вперед з Джекі та Лі,
Діти в нас запитали: «А вони хто 
такі?»
Що таке та Вінда, Епел й інша 
дурня?
Іноземні слова та культура чужа.
Остогидло мені, ми давно вже 
не ті.
Забуваєм своє, пронесе, занесе
На безлюдні моря, де нема 
вороття.
Ну й приснилось мені.
Ми в Європі чи ні?!
Поржавілі, старі кораблі.
16.12.2015
 
УКРАЇНСЬКЕ СОНЦЕ
 
Заходить сонце,
Залишаючи розводи.
Рудий мазок на полотні
Доставлю завтра.
Мольберт потрібно,
Як завжди, складати.
Забравши фарби,
Дочекатися світанку.
 
Я стану вранці
І прийду до тебе.
Візьму у руки пензлик
І відкрию барву.
Учора малював
Тебе на сході.
Сьогодні – захід,
Українське сонце, як завжди, 
у моді!
06.04.2015
 
КРИХТИ
 
Стиснув п’ять колосків
В своїй долоні.
Ти не наситишся,
Бо міра є мала.
Вмиратимеш
На своїм ріднім полі,
Це – житниця Європи,
Не твоя!
 
Три голоди підряд
Твоя зарплата.
Це – соціальний рай,
Ось Сталінська доплата.
Це – геноцид, це – голод, це – біда.
Ось смерть й до тебе підійшла.
Ти дивишся на неї і питаєш:
– Скажи, кохана, хліба крихти ти 
не маєш?
18.11- 21.11. 2013
Богдан КУХТА,
м.Львів