Ірина Боднар. Біографія. Творчість

25.06.2016 14:32

Не допускай такої мислі, 

що Бог покаже нам неласку.

Життя людського строки стислі, 

немає часу на поразку. 

                                         (Л. Костенко)

 

Ірина Боднар народилася в маленькому селі Тязів на Прикарпатті (Івано-Франківщина) 27 листопада 1991 року. Тут і проживає. 2014 року закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича і отримала диплом магістра української філології. Навчаючись на філологічному факультеті, із задоволенням відвідувала літературну студію імені Степана Будного. Тоді ж активно почала писати щось про себе і для себе. Потім почала давати читати іншим… Поетеса розповідає: "В певний час я пробувала писати казки, невеличкі замальовки, яких маю багато. Саме в тих мініатюрах відкривається до оголеного нерва моя душа. Були моменти, коли я буквально за декілька хвилин могла написати один такий  твір".

 Друкувалася у літературному віснику ЧНУ, журналі «Ластівка», «Журавлик», «Гарний настрій», місцевій пресі, ділилася творчістю зі слухачами на радіо. Велику частину  життя займає активна участь у художній самодіяльності рідного села (майже з дитинства). Вона співає, любить читати вірші, грати у виставах. А нещодавно  взялася за маленький літературний проект, - проводити у школі та бібліотеці свого села невеличкі літературно-мистецькі  вечори, мета яких - розказати про цікавих, талановитих, непересічних митців.  Ірина каже: "Ми разом із вчителем Тязівської школи - Наталею Королевич   успішно провели вечори про життя та творчість Ліни Костенко, Миколи Вінграновського та Квітки Цісик. А вже, починаючи з вересня такі зустрічі продовжаться, бо ж скільки ще всього нам хочеться сказати!". Її  маленькою літературною перемогою, якою пишається, стало здобуте призове місце у  конкурсі, присвяченому 85-річниці від дня народження Ліни Костенко. 

"Я спробувала скласти літературно-мистецький  захід, під назвою «Весна підніме келихи тюльпанів», і мені непогано вдалося, - розповідає. - Найбільше мене живить кожного дня поезія, лише вона здатна дати мені наснагу жити красиво, привабливо, купатися у житті і цінувати всі його барви. Немає такого дня, аби я не заглиблювалася у вірші: Василя Стуса, Миколи Вінграновського, Ірини Жиленко, Ліни Костенко. Власне, це мої улюблені автори. Щодо прози, то нещодавно дуже захопилася читанням дитячої та підліткової літератури, відкривши для себе неповторних Зірку Мензатюк, Володимира Рутківського і його «Ганнусю», канадську письменницю Люсі Мод Монтгомеррі і її унікальну дівчинку Енн із Зелених Дахів, Роальда Дала, Дзвінку Матіяш… Розвиваю себе і християнськими журналами, такими як:  «Слово» і «Кана», які допомагають  знаходити відповіді на безліч запитань.Зараз працюю вихователем в школі на групі продовженого дня. Люблю свою роботу, бо то праця з дітьми, з тими, хто кожного дня пізнає цей світ і ходить із щирими очима. Хоча, я мрію колись все-таки викладати українську літературу, бо її найбільше люблю. Планів у мене є дуже багато, але не знаю, наскільки успішно я зможу їх зреалізувати. Зараз насолоджуюся теперішнім, і дякую Богові за всіх добрих людей, які приходять в моє життя" - насамкінець додала Ірина Боднар.

Прозові твори автора. Ірина Боднар. Проза