Микола Радиця. Біографія. Вірші

24.04.2019 22:00
Микола РАДИЦЯ  – поет, автор збірки поезій «На кресалах життя»,  член Національної спілки журналістів України, директор Нетішинського відокремленого підрозділу колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат». 
Поетичні твори Миколи Радиці опубліковані у багатьох  літературно-художніх збірниках: «Я серцем ненароком відболю, «Самоцвіти України», «Трояндовий попіл», «Світле мереживо надії», альманахах «Душа автора», «Різдво приходить зі снігом». На сьогоднішні день автор періодично  друкується у міській газеті «Нетішинський вісник», всеукраїнській газеті «Гарний настрій» та ін..
Окрім поезії, захоплюється живописом та малює. 
 
 
ЛЕСИНА ВЕСНА
 
Залоскотав промінчик
Мені личко,
Торкнувся кіс моїх
Весняною ходою.
В дитячім ліжечку.
І так потішно
Мій вітерець
Кружляє наді мною.
 
І знов весна.
І знов у ліжку…
Рука ще пише,
Думами жию.
І той же вітер
Проліз крізь дірку,
Торкнувсь мене…
Я чую… я не сплю.
 
А поміж весен
Лесі доля
І сірі будні.
Праведність життя
І велич жінки.
Її воля
І присмак терпкого
Грузинського вина.
19.02.2019р.
 
Я П’Ю СЬОГОДНІ ЗА ЛЮБОВ
 
Я п’ю сьогодні за любов
Терпкого з м’ятою вина.
І в кожнім продиху снігів
Проснеться з паростків весна.
 
Я п’ю сьогодні за любов
В прикуску з пазухи кислиць,
Бо це питво без меж і дна,
Із ніжним присмаком суниць.
 
Я п’ю сьогодні за любов
В обіймах скошених дощів,
В обіймах прожитого дня
Тебе вимолюю в світів.
 
Я п’ю сьогодні за любов
В душі виснажливіших мук.
І на плечах холодних рук
Тепло лишаєш мені знов.
 
Я п’ю сьогодні за любов…
06.02.2019р.
 
***
У кожному погляді бачу я дно,
Солону росу спиваю з долоні,
У річці джерела просохли давно,
В табун повтікали розгнуздані коні.
Й жертовність проходить у болях 
огидно,
Вмостившись на вінцях бездонній безодні.
Доля просить – забути образи потрібно,
А свідомість глузує так вперто – Ніколи.
29.01.2019р.
 
БОГ БАЧИТЬ, 
ЯК ТЕБЕ Я ЛЮБЛЮ…
 
Я в місячну ніч
Ховався від себе
Пробач, що босоніж
Я бігав до крові.
Пробач, що кохав
І жив лиш для тебе.
Пробач, що шукав
Тебе в чистому полі.
Пробач, що молитв
Твоїх не чекав,
Коли загортала
Виснажлива думка.
Я профіль в закуттях,
Наодинці шукав.
Ти являлась подвійно,
Як вовчиця й голубка.
О Боже, дай сил
Хоч мріять тобою.
І вдень, і вночі
Й тоді, коли сплю.
І не важлииво, де ти…
Ти є поруч зі мною.
Бог єдиний все бачить,
Як тебе я люблю.
07.02.2019р.
 
Я – ЗАКОХАНИЙ ПОЕТ
 
По вітрах біжу до краю…
Десь за світом. Навмання…
Із-за пагорбів чекаю
Схід нового свого дня.
Передбачення судьбою,
Громом ріже небеса.
За тобою і за мною
Ехо кличе голоса.
Вдалині дарує небо
Твій з веселки силует,
Може, зверхньо і дотепно, 
Я – закоханий поет.
04.02.2019р.
 
КИМ БУЛА ТИ?
 
З-під затоптаних підошв 
і зболених шляхів
Троянди кинуті самотньо 
на пероні.
Кричав весь світ, і день хворів,
І вітер розривав усе в погоні.
 
В очах весь страх, у пастці німоти
Думки боролись разом із твоїми.
Не їдь… облиш…Куди ж це ти?
І що робить з цілунками  твоїми?
 
…Й зі скрипом потяг залишає 
болі
І все від мене водночас  втікає.
Додому йду з дощем. Поволі…
Де в хаті, мабуть, твоя тінь чекає.
 
І тихо огорнусь незнаною 
провиною,
І гірко увійду у тишу самоти.
Для тебе був коханою людиною,
Та тільки не збагнув, ким була ти?
28.01.2019р.
Микола РАДИЦЯ,
м.Нетішин