Мить під водою

15.08.2016 18:51
День повільно занурював свою голову  у теплу, прозору воду озер. Сонце сьогодні нещадно пекло, літо якраз набирало обертів.  
 Неля впевненою ходою по сільській стежині прямувала до річки, довжелезні колони трав лоскотали її литки, немов котячі  хвости обвивали їх. «Може сьогодні скупаюся разом з друзями» — такі ось думки роїлися у дівчини у голові, коли вона спускалася з пагорба. Ще з десять хвилин і вона прибуде до місця призначення.
Кругле, жовтощоке сонце примостилось між персами полуниць, там воно засне солодким сном, і прокинеться аж вдосвіта. Низ простенького, лляного Неленого плаття здіймав догори легенький вітер, волосся змійками звивалось по худенькому, продовгуватому обличчі дівчини.
 У п'ятнадцять років, тобі здається ( а може так і є), що світ галантно у реверансі вклонився перед тобою, і лише залишається не впустити можливості, та й чимдуж вхопитися за його слизьку руку. Не дати заднього ходу, не злякатися труднощів, бо потім все життя пастимеш задніх —  думала собі Неля, але ці пишні фрази миттю десь зникали у тумані  її душі, і за хвилину їх ніби й не було.
Якщо по правді, то Неля і не вміла плавати. З батьками вона не часто ходила купатись — у фермерів, так вже повелося завжди у полі і біля дому багато роботи. Але останні дні просто дихали в обличчя спекою, тому дівчина вирішила, хоча б біля берега собі похлюпатися у воді, освіжити думки і тіло, так би мовити. А запрошення друзів, лише закріпило її рішення.
 Василь, та ще дві  її  однокласни-ці, хороші подруги Зоя та Ліля, вже чекали на Нелю. Привітавшись, вони розмовляли про своє щасливе літо. Бесіда їхня наповнялася теплотою і смішними історіями про друзів і них самих. Про домашніх улюбленців: собак і котів; про смачні мамині з вишнями та яблуками пироги, і все інше, таке на даний час буденне, а через декілька років ( якщо вони пам'ятатимуть) ці розмови у їхніх очах матимуть вже зовсім інше значення.
  Хвилі колами розходилися по воді, запах озерної води наче запрошував до себе у гості. Друзі Нелі вже давно знаходились у воді, школярки весело щебетали, мов ластівки. Василь набирав повні пригорщі води і спрямовував їх в обличчя однокласниць. Дівчата сміялися і відповідали тим же. Пізніше Василь поплив у бік дамби, залишивши гурт дівчат. 
  Неля, яка зайшла у воду останньою, знаходилась трішки далі від дівчат. Подруги знали, що Неля не вміє плавати, але вони так захопились своїми іграми, що на якусь мить забули про однокласницю. Неля не хотіла турбувати подруг, і тому не кликала їх. Якась доля секунди, дівчина не пам'ятає як, але тоді вода їй була по пояс, вона оступилась і пішла з головою під воду. Дівчині здавалось, що якийсь Водяник чи русалки тримають її міцно за ноги і не хочуть відпускати на поверхню. 
 Що було далі, достеменно дівчина не пам'ятала. Отямилась вона вже на березі озера.Трійко пар очей зляканим і водночас турботливим поглядом втупилися у її бліде обличчя. Неля була налякана, але свого цілковитого страху не показувала, щоб ще більше не налякати друзів. Нелі пекли очі, ноги були вимащені мулом, холод пробирав до кісток… але це дрібниці. Дівчина почувалася живою і такою щасливою… по-справжньому.
 Друзі домовились нікому, навіть батькам не розповідати про те, що трапилось, у них і своїх турбот вистачає — вирішили разом однокласники. По дорозі додому, вони майже не розмовляли, Неля була вдячна своїм вірним друзям, особливо Василю, який вчасно помітив, як вона послизнулася, знаходячись у воді. У душі Нелі панував спокій, молода юнка намагалась зрозуміти, що життя хоче від неї, що будь які ситуації, що трапляються з людьми у житті, може зовсім і не є випадкові… 
 Сонце наостанок позолотило  чубчики дерев, подарувавши друзям останні теплі промені цього дня. На перехресті друзі розійшлися, кожен пішов своєю дорогою додому. У Нелі на очах виступило декілька сльозинок. Але то не її знаходження під водою було тому причиною. Худий, дівочий стан пестила вечірня прохолода, а у дівочім серці дозрівали, наливалися рішучістю і впевненістю її кволі, але такі чудові мрії, які вона обов'язково втілить в життя. Але насамперед, Неля оволодіє таким видом спорту як плавання…
Надія ГРИЦАК,
смт Отинія,
Івано-Франківська обл.