Найкраще місце на глобусі

23.12.2017 16:22
– Ось, де зараз мабуть класно, так це в Австралії! – Крутнув новенького глобуса, подарованого братом-жартівником на весілля, Макс.
– Уявляєш, у нас зима, сніг, холод, бр-р! А в них там справжнісіньке літо! Піщані пляжі, синє море, бікіні... Скажи, кохана, хочеш потрапити з морозу прямісінько в літо?
Еля підперла тендітним кулачком мрійливо схилену над глобусом голівку.
– Знаєш, любий, я чула, що в Новій Зеландії клімат м’якший і такі красоти природи, що з Австралією і не зрівняти!
– Шкода, але і Австралія і Нова Зеландія відпадають. Летіти далеко. А сама знаєш, я літаки не дуже поважаю. Навіть якщо сервіс по вищому класу. Ти мене пробачиш?
– Ну звісно! Он поглянь, скільки на глобусі ще чудових місць. Перед нами з тобою весь дивовижний великий світ!
– Особисто мене завжди Америка вабила, Північна, Південна... Я б її всю від Аляски до Фолклендських островів об’їхав! Ти як?
– Приєднуюсь! – Еля лукаво підморгнула чоловікові голубим оченям. – В круїз гайнемо. Ніяких літаків, до Америки можна пароплавом плисти.
Поглянь: цей Атлантичний океан не такий вже й великий!
– Білий пароплав, VІР-каюта, ми вдвох і лише океанські хвилі навкруги... Краса!
– Краса! – ехом відізвалась молода дружина.
– На жаль, відпустка не гумова, всю Америку об’їхати не встигнемо, то чи варто починати, враження собі псувати?
– Еля тяжко зітхнула:
– Не варто. Відкладемо поїздку десь на потім, а зараз давай щось ближче шукати.
Давай. 
– Макс знову крутонув глобуса. – Так, в Африку не хочу. Зебри, леви... Сафарі мені не до душі, бідолашних тваринок шкода. Хоч Сафарі і модно зараз та не по мені. 
– Може до Індії? Екзотика: джунглі, слони, факіри. Я з дитинства мрію познайомитись хоч з одним справжнім факіром!
– Та я в принципі не проти... Але ж там кажуть крокодилів багато. А я з дитинства їх боюсь, поробити з собою нічого не можу.
Макс почухав потилицю.
– Так. Туреччина, Єгипет... Не погано, проте всі туди їздять, не престижно і не актуально це нині...
Еля захоплено перебила чоловіка:
– Давай не будемо гадати, Відправимось в Європу, близько і престижно!
Чоловік підхопив її ініціативу:
– Ти права, моя красунечко! Париж – місто закоханих, казкова Венеція, горно-лижні курорти Швейцарії! І лише ми вдвох, ти і я!
– Так, ми вдвох серед Європейської розкоші: Французьке Шампанське, Швейцарський шоколад, Італійська піца! Чудовий відпочинок!
Макс встав з-за столу, ніжно поцілував кохану дружину і поставив глобуса на шафу.
–Так. Все чудово, проте спати вже пора. Завтра б на вранішню електричку не спізнитись. От побачиш: в нашій Самійлівці така краса! Річка, ліс, а снігу навалило! Ого-го! Європі з Австралією таке й не снилось. Приїдемо, грубку розтопимо в хаті, картопельки напечемо...
Еля мрійливо примружила очі і притулилась до плеча коханого:
– Так! Нас чекає чудовий відпочинок!
Найкраще місце на глобусі – там, де любов.
 
СТУПАЄ МИРНО НІЧ 
ЗИМОВА
У білу хустку з торочками,
Береза прибрана стоїть,
Легкі димочки над хатами,
У кожній грубка вже горить.
Після завії тихо знову,
Хати вдягнулись у шапки,
Блищить у небі місяць повен,
Сріблом начищені боки.
Хмарини сині повечір’я,
Пливуть поважно над селом,
З віконця промінь на подвір’я,
Життя звичайне йде за склом.
Мороз вже дужчає на вечір,
Малює квіти на шибках,
Пригрівся вітер біля печі,
І стишив свій лихий розмах.
Ступає мирно ніч зимова,
Врочисто прибрана до свят,
Звучить в хатині колискова,
Заснув під неї снігопад.
Надія СЕМЕНА