ОБЛИЗЕНЬ. Автор Сергій МИСЬКО

31.08.2018 12:12
 
 
– Лесику! Сміття відучора не виносив. Відірвись від телевізора!
– Хто придумав жінок? Галас, метушня, базікання…Коли буде спокій? – мурмотів незадоволений Лесик.
Неквапом вийшов у двір. Сутеніло…
Жбурнув сміття. Емоції гамував цигаркою. Задоволено видихнув першу затяжку...
Раптом із контейнера вигулькнув чоловік і незадоволено почав вичитувати йому, гидким, нетверезим голосом:
– Ледащо! От твій сусід поверхом вище. Принесе вже відсортоване. Акуратно висипле. Недоїдки, до речі, окремо. Свіженькі, смачні. Гарна закуска.
– Я… – Лесик спробував заперечити.
– Ти! Перекисле й смердюче. Я з’їв облизня. Нічим закусити. – Незадоволено щось виплюнув і вискочив із контейнера. – Отрута.
У Лесика серце вже билося в правій п’ятці. І чомусь дуже захотілося до туалету.
Привів до тями сміх і дружнє плескання по плечу.
– Роззуй очі, куме. Я сміття виносив.
– Іване, ти? Тьху…
– Прихопив півпляшки. Тільки приклався. Ти! Дай думаю, розіграю кума.
– Що п’єш?
– Без образ. Домашня. Хильни. –  Простягнув Лесику пляшку. 
Сергій МИСЬКО