Повіривши у свої барви, довірилась сонцю. Інна Гончар

04.11.2018 14:55
 
 
Три таких різних жіночих палітри – у погляді, у руках, у зовнішності, у мріях, у вподобаннях і навіть у тому, як зависла у просторі з ними мить творіння… Так і хочеться мимоволі зупинитись… і уявити: а що ж воно далі – що саме відчуватиме замріяна панянка, котра затамувала свій подих на хвилях якихось мантр, яким ось-ось буде яскравий стібок на білому тлі вишивки іншої й куди ж задивилася третя, зворушена, можливо, монотонним шурхотінням зеленої ниточки, так схожої на принадну весняну травичку… Зупинитись – і вже потай домальовувати дивовижне, якесь направду особливе яскраве мереживо душі художника, що з монотонного, на перший погляд, процесу рукоділля, зумів створити магію і гармонію кольору. А точніше – зуміла! Не вірите? То якнайшвидше ходіть у місто і спробуйте пересвідчитись на власні очі! Уже кілька днів звичний іще з 2004 року для майстринь-рукодільниць Новодністровська магазин «Валерія» буквально заворожує однією зі своїх зовнішніх стін, котру шедеврально оживила своїм малюнком та, чиїм іменем і було названо крамницю – Валерія Наумова, донька подружжя Тетяни та Броніслава!
Усього кілька днів, як такий собі фамільний бренд почав по-новому запрошувати умілиць не лише нашого міста, а й усього регіону, поповнити запаси усілякого краму, що здатен не просто прикрасити буденність, а й подарувати гармонію змореному єству. У цьому, до речі, впевнена власниця магазину – Тетяна, яка залюбки ділиться інформацією та власним переконанням про те, що зайняття зокрема в’язанням напрочуд заспокійливо діє на психіку і його навіть призначають знаючі терапевти. Упевнена, що у першу ж «базарну» суботу клієнти-покупці, які прямували до чи повз магазин із боку міського ринку, не могли не звернути увагу на філософське тріо рукодільниць, що так промовисто уже стало своєрідним логотипом-рекламою родинної справи Наумових, і, що цікаво, завдяки ідеї-пропозиції старшої доньки – Наталії. Втілила Лєра цей сімейний задум за тиждень творчих пошуків, неодмінно, як і завжди (наголошувала у розмові мама Тетяна – ред. І. Г.), вивіряючи кожен кольоровий крок крізь своє дуже вразливе серце.
А воно у цієї 25-річної красуні направду чутливе, адже волею долі дівчині із самого дитинства доводилось по-особливому вслухатися у ритми та голоси цього світу. Завдяки неймовірним зусиллям та підтримці матусі, як і всієї родини, Валерія поступово опановувала усіма бодай найменшими тонкощами навколишньої гармонії та її закономірностями й принадами, згодом успішно здобуваючи знання у місцевій гімназії. Та з-поміж усіх її умінь малюнки тоді аж ніяк не привертали уваги, хіба що яскраво свідчили про глибоку вразливість та особливу глибину внутрішнього світу.
Минав час… Лєра, торуючи власну стежину, продовжувала пошуки своєї струни й омріяного сенсу дарованого Богом життя. І якось випадково-невипадково цьому посприяли неосяжні Інтернет-можливості: дівчина зацікавилася, а невдовзі залюбки занурилася у лабіринти однієї привабливої програми – і… почала створювати малюнки, такі характерні й філософськи насичені, водночас із першої миті споглядання притаманні саме її, Валерії.
Ось так у минулому році знайомі повідомили, що у Києві відбудеться Міжнародний конкурс листівок – на хвилях вразливої душі народився невеличкий образок, який і відправили до участі… без жодних сподівань. І вже згодом авторка отримала у подарунок 100 листівок зі своїм малюнком за ІІІ місце!
А потім трапилася подорож із матусею до Італії – і знову у якійсь Божій ласці вдалося використати можливість і напрочуд легко створити своєрідний бренд одягу для модельного агентства.
Тепер уже я пригадую за своїми попередніми «лайками» на її сторінці у «Фейсбуці», коли у стрічці новин з’являлися якісь оригінальні мініатюри. І тільки зараз дізналася, що, запропонувавши їх одному із сайтів художників, дівчина здобула не просто визнання, а й, що дуже важливо, можливість отримати заробіток, і на сьогодні у своїй творчій скарбниці має оригінальне дітище у співпраці з Anna Ksso – книгу-маніфест «Жінка-актриса». Навмисне не вдаючись у власні епітети, просто подаю переклад емоційного посту письменниці з ФБ: «Усього їх (ілюстрацій) 28. Це вражаючі малюнки, глибокі і багатогранні, які не просто ілюструють образ, а показують його зсередини – ту суть жінки, котру я описую в кожному розділі. Коли ви отримаєте свою книгу і візьмете її в руки, я раджу вам перед прочитанням довго вдивлятися у малюнок. Він – портал в ідею та думку, закладену у кожну історію. Без цих малюнків книга втратила б багато, тому я щаслива, що знайшла талановиту ілюстраторку Лєру Наумову. Дивовижно, що більшість малюнків уже були створені до того, як я їх знайшла, тобто я можу сказати, що це – доля: поки я десь писала свої одкровення, Лєра вже малювала про них, а лише потім ми зустрілись».
А ще є ілюстрації до казок на замовлення-запрошення з Австрії, оригінально оздоблена частина приміщення в одному із салонів краси, футболки, кофта старшій сестрі й навіть своєрідна родинна галерея! Саме останнє втілили у подарунок Лєрі на Новий рік її люблячі батьки – тепер інтер’єр їхньої квартири ексклюзивно вирізняє помешкання Наумових з-поміж усіх інших. Крім того, молода й, безсумнівно, талановита дівчина залишила на згадку оригінальний логотип-портрет творчої команди газети «Місто на горі».
Направду, гарно і яскраво, сучасно і самобутньо, філософськи і відверто – так, що здатне одразу чимсь зачепити й вразити, і так, що хочеться оглядатися і вдивлятися у найменші деталі, так, ніби відчуваєш тонкощі жіночої душі, які часом із різних причин сховані за буденністю...
«Тепер – надія на Бога, бо батьки зробили все…» – згадалися слова мами Тетяни, котра із гордістю та радістю розповідала про досягнення молодшої доньки, яка так довго і так непросто торувала свою власну стежину у долі, по-особливому відчуваючи голоси цього світу.
І вже коли мені хотілося поставити промовисту крапку, перед очима чомусь постала незвичайна квітка, що так довго тягнулася до світла, минаючи темряву і біль, та все ж, повіривши у свої барви, довірилась сонцю… Тепер осінні обійми Дня художника, що зійде з листка календаря у другу неділю жовтня, обов’язково будуть професійними! Квітуй, Валеріє, усміхай все навколо своєю палітрою любові!
Вражена і зворушена –
Інна ГОНЧАР