«Правда» (фейлетон)

26.04.2017 08:58
Як завжди, до десятої ранку, майже всі працівники контори були вже на місці і, перепочивши трохи на робочому місці, цікавились:
– А що я казала?
– Слів нема!
– Навіть не уявляла, що таке буває!
– Ви ж не вірили!
– Забираю свої слова назад!
І лише після цього починався робочий процес: світились калькулятори, шурхотіли папери.
Наступного дня – те саме:
– Що сьогодні скажеш?
– Талант – ні добавити, ні забрати!
– Я вражена!
– Незабутньо, на одному диханні!
– А можуть же!
Всі розуміли один одного з півслова, та що там півслова, з одного погляду. Лише Марія Нетутешня не встрявала у розмову. Вона місяць тому приступила до роботи і все ще вникала у премудрості бухгалтерської посади. Коли ж до неї звертались з запитанням: «Ну як?», вона тільки показувала свої білі зуби, вважаючи це своєю відповіддю. Колеги дивувались з такої поведінки Нетутешньої, яка виглядала серед них білою вороною:
– Дивна якась!
– Ні поради, ні розради від неї не почуєш!
– І де лиш такі беруться!
– А, може, щось у сім’ї негаразд?
І продовжували жваво обговорювати новини футболу, кулінарні рецепти, події у Тунісі і Занзібарі, підсумки «Голосу країни»…Однак  Марія не висловлювала своїх думок щодо одруження наосліп, слідства екстрасенсів, не журилась, хто у домі господар, не переймалась чотирма весіллями. Це ще більше інтригувало співробітників. Вони губились у догадках :
– Здається, у неї щось не працює. І це було недалеко від правди.
У Нетутешньої не працював телевізор.
Василь МОМОТЮК,
с.Росошани