Яна Бурмістр. Поезія

14.03.2017 12:01
Яна БУРМІСТР 
народилась 8 березня 1993 року в с. Шершенці Одеської області. 
Пишу вірші для себе і для людей, про себе і про інших, від душі і для душі, російською та українською мовами. Друкувалась у районній та всеукраїнській періодиці та в колективних збірках. Найближчі до душі любовна та філософська лірика, інколи, зважаючи на події на сході, громадянська.
На даний час проживаю в Києві. Знімаюсь епізодично в кіно та серіалах.
 
НЕ ВТІШАЙСЯ ЧУЖОМУ ГОРЮ
 
Не втішайся чужому горю 
Немов гарній новині зранку,
Як не хочеш, щоб твою долю 
Теж спіткало нещастя бранки.
 
Недоречно шукати винних,
Якщо сам зробив крок невірний,
Щиросердя частіше цінять,
Аніж впертість вже вкрай
надмірну.
 
Не сварися ні з ким, не лайся,
Бо життя дав нам Бог єдине,
Краще людям, з добром, всміхайся,
Та й в собі не втрачай людину.
 
Я ОТКРЫТА ДЛЯ ТЕХ...
 
Я открыта для тех, кто прозрачен со мной,
В ком не теплится зло за закрытой ладонью,
К кому можно порой, 
обернувшись спиной,
Быть уверенной что мне не сделает больно.
 
Я бегу от людей, тех, кто тянет на дно,
С кем по новой стоять не хочу на исходной,
Те, кто предал хоть раз, с ними все решено...
И пусть буду для них я занудной и гордой.
Я всегда сторонюсь 
меркантильных людей,
Что во всем, для себя, только 
выгоду ищут,
И за мелочь продать им покуда 
важней,
Чем порою, простое, принятие 
пищи.
 
Я ценю только тех, кто со мной 
вопреки 
При малейшем паденье подаст 
свою руку.
Всех невзгод не боясь будет рядом идти,
И прощаньем не станет на годы 
разлука.
 
МІЙ КРАЙ
 
Мій край, де народилась та 
зростала,
І з перших днів вбирала цю красу 
Де першим словом, було слово «Мама»,
Чарівне, ніжне, схоже на росу.
 
Тут світ маленький наче на 
долонях,
Його гойдає вітерець легенький,
Лиш тільки сумно, що на рідних скронях
З’явилась сивина в моєї неньки.
 
Змінила осінь долю шовковисту
Та в серці вогник щастя ще палає,
Як до лиця багряне це намисто 
Моїй коханій,  долі мого краю!
 
МУЖЧИНА, ОН ЛЮБИТ, 
УЮТ И ПОКОЙ
 
Мужчина, он любит, уют и покой,
И тёплое слово, что сказано 
нежно.
Ему, как и всем, тоже надо порой
Забота и в деле нелегком 
поддержка.
 
И справиться легче с проблемой 
любой,
Когда ваша вера в него будет 
больше.
Не нужно, его, попрекать за 
спиной,
Что сделать не смог, или вовсе не 
хочет.
 
Не плачет! Но как же, он чувствует боль...
Ведь жизнь не всегда его носит на 
крыльях.
Привычно так всем, что мужчина 
герой,
Лишь вера в него придает ему 
силы.
 
В ТВОЇМ ЖИТТІ - ЗАЛЕЖИТЬ ВСЕ ВІД ТЕБЕ
 
В твоїм житті – залежить все від 
тебе,
Не слухай всіх, а краще, серцю вір,
Йому невдач й падінь твоїх не 
треба,
Чому радіти міг би тільки звір.
 
Торкнись рукою зоряного неба,
Й скажи про все, що сховано в
душі,
Воно тихенько скаже – « Вір у себе»
Коли тобі не віритимуть всі.
 
І все пройде, й тяжкі оті хвилини,
Що вже здається втілились в 
життя,
Ти тільки вір, що все на краще 
змінить,
Лиш слухай серця свого відчуття.
Яна БУРМІСТР