Андрій СКАКОДУБ. Цикл поезій зі збірки «Вокаліз»

 Андрій СКАКОДУБ. Цикл поезій зі збірки «Вокаліз»
 Цикл поезій 
зі збірки «Вокаліз»
 
***
Благословляю, я тебе 
благословляю!
За те, що ти зі мною.  Що ти є
У світі цім. Як я тебе кохаю, –
Ніхто у  світі цілім не кохав.
 
Благословляю я за дні і ночі, 
За ляпаси, за сльози,  і печаль, 
За радість, сміх і сонце у волоссі.
Пробач, не зрозумів, не прочитав.
 
Благословляю я тебе. Ти матір.
Ти жінка. Ти моя земля. 
З тобою я пройшов,  промчав пів 
світу.
Минуле ти, моє ти майбуття. 
 
Не янгол ти. І навіть не ікона.
Для мене ти – повітря. Ти життя.
Бо знаю я, що ти прийшла від 
Бога.
Для мене ти, кохана, як свята!
22.10.2018
 
***
Сховаєш  зморшки ти в промінні, 
І в щасті, в радості, в  труді.
Сховаєш ти роки в терпінні,  
І у коханні:   Я і Ти. 
Сховаєш сивину під хною.
Така ти в мене молода.
Для мене будеш молодою.
Ти все життя. Ти все життя.
19.04.2017
 
 
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ МОЇЙ  МАМІ…
 
Мені 40. І я дитина.
В тебе, мамо, такі теплі руки.
В мене є вже давно дружина, 
А у тебе вже є онуки.
 
І я можу. Багато, що можу, 
У житті. Чоловік я, а не дитина.
Але, мамо. Ховаю в душу, 
Те, що ти ховаєш в хустину.
 
Ти дозволь мені трохи побути
Хоч на день, хоч на хвильку, 
трошки,
Ти мене зрозумієш, я хлопчик, 
А в волоссі  вітер й волошки. 
 
Я відчую твої теплі руки, 
У волоссі своїм і на обличчі.
Я твоя маленька дитина.
Мені 40.  Вже сиве волосся. 
03.10.2018
 
***
Як бездоганно, безтурботно нині.
З тобою цього вечора нема.
Купаюсь я в диханні твого тіла, –
Нагих зітхань  безмежна таїна.
 
Ми вдвох. І лише Бог… і світло
Освячує кохання. Це життя. 
З тобою я пірнаю в надвечір’я, –  
Лише одне на двох серцебиття. 
 
Ключі від  світу у коханні  ночі, – 
Нічних тремтінь солодкії вуста. 
Любов, як мед, в тілах нагих 
тріпоче.
І захищають нас в коханні небеса.
30.10.2018
 
***
І ти. І весна. І сонце. І вітер.
І сміх. І цілунки. І очі в очах.
Іскряться  викрешують кресло 
небесне
Кришаве крисласте кохання в 
тінях.
І небо. І там. Ключі журавлині.
Журли-журавлиним коханням 
журлять
У серці. В твоєму. В моєму.
Весневе. Проміння кохання  гулях 
в тінях.
В повітрі. Ти чуєш? Я чую. Ми
чуєм.
В повітрі весна. І весна у всіх нас.
Весна  нам рай навкруги намалює
Це небо дарує  нам  прощення час.
04.03.2017
 
 
***
Наливаються перса
весною.  Твої.
Я тебе в саду із фатою 
уздрів уві-сні.
Ти мені дарувала цілунки. 
Солодкі вуста.
В білім  цвіті вишень і черешень.
Ти була, – свята. 
22.04.2018
 
***
А можна я скажу тобі слова?
Слова, як тепла ніч у травні.
Запаморочиться  в тебе голова, 
І ти послухаєш мої слова. 
Забудеш свої дні безбарвні.  
 
Не можна жити без кохання в 
самоті,
Чекати свого щастя на причілку, 
Коли ось  щастя… ось  воно…
лови…
…Метелики у полі… пахнуть 
квіти.
 
А сонце? Подивись. Воно п’янке. 
Таке воно життю  віддайне. 
Мої слова послухай і твори, 
Цей світ у щасті і  в коханні.  
 
Де ніч і день, як  в птаха два крила
У небі синім щастя нам шукають. 
Напевно я скажу тобі слова
Всього три слова: я тебе кохаю!
07.05.2017
 
***
Пам’ятаєш, ми тіні ховали в собі,
І тінь була в нас одна на двох.
Ми стояли і осінь зривала свій 
одяг, 
Вітер так шелестів, наче вітер – 
Бог.
Була осінь, мряка і час  вечірній.
Ми були одним  тілом, одним на 
двох. 
Вітер  нас тоді повінчав  на 
вірність
І це  був не вітер. Це був Христос.
22.02.2017
 
 
***
Весна прийде в цей світ з 
коханням.
У  цвіт сади потонуть. Ти
Зав’єш  у коси цвіт на пам’ять
І будеш квіткою цвісти.  
 
Весна прийде. Я знаю. Буде.
Цей світ в надії  розквітать,
В відродження повірять люди
І будуть землю сповивать.
 
Весна прийде. Любов. Кохання.
І все  потоне  в білий цвіт. 
І ти почуєш слів  зізнання
Весняний з цвітом вокаліз. 
04.03.2017
Андрій СКАКОДУБ, 
місто Ладижин 
Вінницької області