Ірина СКАСКІВ. Служити, хіба це жіноча справа?

Ірина СКАСКІВ. Служити, хіба це жіноча справа?
Інколи просяться на папір рядки, думки...
На даний час я – війсь-ковослужбовець за контрактом. Я відчула потребу долучитися до великої справи, в нелегкий для країни час, тому з радістю почала служити. Відчувається, пишеться і про це. Найперші рядки за час служби – це відповідь усім, хто запитував: «Хіба це жіноча справа?», «Як тобі служба?», «Знаєш, форма тобі пасує», тощо. 
 
***
Замість туфель і сукні –
Китель, берці, бушлат,
Але в погляді – ніжність,
Така жінка-солдат!!!
Із любов’ю у серці,
У душі із вогнем
Службу справно та чесно
Ми щоденно несем.
 
***
Бажання, думки та спогади
На мене хлинули зливою.
Намагаюся бути доброю,
А хочеться ще й щасливою.
Ніби перли в намисто, збираю
Приємну в житті кожну мить,
Та сумне як забути – не знаю,
Як сміятися, коли болить?
Я згадую... Думаю... Мрію...
Сама себе не розумію.
Поради у серця питаю
І віри в добро не втрачаю.
 
Є ЛЮДИ...
 
Є люди, з якими теплішає,
Хмари суму, тривоги зникають,
Любов до життя стає більшою,
Ніжні квіти в душі розцвітають.
Є люди як сонячні промені,
Вміють в серці до струн 
доторкнутись,
Їх хочеться бачити знов мені,
Щоб із вдячністю усміхнутись.
 
 
ВЕСНА ТА ВІЙНА
 
Весна розбудила кохання –
Вулкан палких почуттів.
В цю пору чарівну прощання
Ніхто із них не хотів.
 
Хотіли поринути разом
В міцні обійми весни...
Але розлучив їх безжально
Холодний подих війни.
 
Душа її тужить, сумує,
Просить лише одного:
Всевишній хай завжди рятує,
Завжди береже його.
 
Він – воїн, він – мужній, він – сильний,
В нерівнім важкім бою
Захищає віддано, пильно
Зранену землю свою.
 
А серце у неї так б’ється –
Його чекає вона.
Він прийде – війна ж закінчиться!
І буде в них їхня весна!
 
КОМАНДИР
 
Згасає день, і вечір землю обіймає,
Та не згаса війна...
Коли ж настане мир?
Скільки думок, завдань 
і планів має
Щодня відважний мудрий 
командир!
 
Військовий за покликанням – 
не з легких справа.
Це сила духу, рішень швидкість прийняття.
І помилитися не має права,
Й ховає часто справжні почуття.
 
Від нього все залежить: як бійцям живеться,
Як втрат не допустити, 
як перемогти?
Добро і чесність ллється з його серця,
Тому своєї досягне мети.
 
Взірець підлеглим, справедливий 
і незламний,
Сумлінно Батьківщині служить командир,
І наближає день він – 
переможний славний,
Коли обійме землю нашу мир.
Ірина СКАСКІВ