ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА. Поезія Карини Матвієнко

ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА. Поезія Карини Матвієнко
ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ 
З ДОБРА
 
У цьому світі мало доброти
І забагато слів та фальші,
Та він уже не зміниться нізащо,
Як не захочеш цього саме ти!
 
Зміни це існування на життя
І ворогів перетвори на друзів,
Піди та обійми свою матусю,
Поглянь у світле, щире майбуття.
 
Дай волю незбагненним 
почуттям,
Бо завжди треба з себе починати,
Щоб жити, а не просто існувати.
І викинь з голови усе сміття!
 
Тоді помітиш, як шумить трава,
Веселку, яка з’являється у небі.
Мовчи: ніяких слів тепер не треба.
До чого ці дрібні, скупі слова?
 
Вони ніщо порівняно з добром,
Тому воно цих слів не потребує.
Добро по світу ходить та нудьгує,
Немов поет-приблуда із пером.
 
Воно зайде у хату до людей,
В колиску не забуде зазирнути,
Щоб дитинча маленьке 
пригорнути
До материнських лагідних грудей.
 
Заскоче у домівку до старих
Та поверне вже застарілу ніжність,
Забравши горе, тугу та невтішність,
І перетворить знов на молодих.
 
Добро – це найсвітліше почуття.
Добро – це милосердя та турбота.
Це не обов’язок і не важка 
робота.
Для когось – це частиночка
життя.
 
Це усмішка зі спалахом в очах,
І треба знати: щоб його творити,
Нам просто треба в цьому світі жити
Й прекрасне бачить у простих речах.
 
Добро своїх творців не обира.
І що б там не казали ті розумці,
Та я не зраджу цій чудовій думці:
Людина починається з добра!
 
МАТУСЮ
 
Матусю, голубко моя сизокрила,
Я хочу зізнатись тобі:
Не знаю, і що б я без тебе робила
У радості чи у журбі.
 
Я згадую те, як мене ти сварила,
Коли я малою була.
Та хоч і сварила, але розуміла,
В обіймах своїх берегла.
 
Виховуєш змалку мене у любові,
У щирості, правді й добрі.
Немає у мене ріднішої крові
На цій величезній Землі.
 
Та хоч і твоя я маленька частинка,
Ти бачиш – я швидко росту,
Тож кожну наступну безцінну хвилинку
Лиш щастя нестиму й красу.
 
Пробач за образи. Я все зрозуміла.
Від звичок лихих я втечу.
Та те, чому ти мене змалку 
навчила,
Я теж своїх діток навчу.
Карина Матвієнко,  
11кл.,КЗШ№ 114