Наталія Глиняна. ІНЬ-ЯНЬ

Наталія Глиняна. ІНЬ-ЯНЬ
ІНЬ-ЯНЬ
 
По різні боки, береги,
Все чорно-біле навкруги.
Життя, мов шахматний турнір,
Біліє сонце – сходить з гір.
Життя, мов клавіша рояль,
Кидає ніч свою вуаль.
Надворі холод чи тепло,
У вічній битві зло й добро.
І так завжди, і так весь час,
Усе двояке завше в нас.
Життя  в тенетах протиріч,
Десятки прожитих сторіч.
Куди довкола сам не глянь –
Скрізь знаки вічності Інь-Янь...
 
ОСТАННЯ МЕЛОДІЯ
 
Ці звуки чула вся земля, 
Й склоняла голову в печалі. 
Лунала пісня скрипаля, 
І ноти, стомлені, роялі...
Щеміло серце з глибини, 
І рвало в грудях на частини.
Коли зійшлися в такт вони, 
Та стали грати воєдино. 
Нахлинув смуток про любов,
Про нерозділене кохання. 
Не будуть вже звучати знов,
Для них мелодія остання. 
...Притихла пісня скрипаля, 
Спинились клавіші  в роялі. 
Дощем заплакала земля, 
Любов поринула в печалі...
 
З ВІРОЮ В СЕРЦІ
 
Свіча потроху догорає,
Стоїть ікона на столі.
І тихо сльози хтось ковтає,
Спасіння просить на землі.
Молитва лине прямо з серця,
Болить поранена душа.
В очах спустошені озерця,
На цьому світі, як чужа.
Одна надія лиш на Бога,
Бо віра вмить розтопить лід,
Й яка не є життя дорога
Всевишній всіх спасе від бід.
Гарячий віск з свічі стікає,
І може долю обпекти.
Лиш той, хто Бога в серці має
Спасіння зможе обрести…
 
ЖИТТЯ ОДНЕ...
 
Нічого вічного немає....
Всьому відведений свій час.
Який іде, із ним життя спливає,
А ми живемо в світі тільки раз...
Пройдуть роки, і нас уже не буде,
Розсіють погляд тисячі очей.
І хтось колись згадає, хтось 
забуде,
Крізь світло днів і темряву
 
ночей...
Потрібно всім залишити 
на згадку,
Про себе щось напам’ять, 
за життя.
Годинник ходить завше по
порядку,
Й назад уже не буде вороття...
Цініть сьогодні – кожну мить, 
хвилину,
Бо рік за роком швидко
промайне.
Та час стече рікою 
швидкоплинно,
Й закінчиться тоді життя земне...
Наталія ГЛИНЯНА,
смт Вапнярка,
Вінницька обл.