Наталія ГЛИНЯНА. БАТЬКІВЩИНА

Наталія ГЛИНЯНА. БАТЬКІВЩИНА
БАТЬКІВЩИНА
 
Колосочок у полі блищить,
Червоніє довкола калина.
Неба синього ясна блакить –
Батьківщина, моя Батьківщина!
 
Простяглися тут гори й поля,
Лине пісня навкруг солов’їна.
Мила серцю, єдина земля –
Україна, моя,Україна!
 
Опустилась на квіти роса,
Тут ласкаво всім сонце сіяє.
Неймовірно чарівна краса.
Добротою усіх огортає.
 
Це з дитинства мого рідний край,
Де стрічає батьківська стежина.
Тут у цвітінні зелений розмай –
Батьківщина, моя, Батьківщина!
 
ГРІХ
 
Тихо додолу повільно стікає,
Віск із сумної свічі.
У світі безгрішних людей не буває,
Всі ми собі – палачі...
 
Ми на помилках вчимося довіку,
Маючи кожен свій гріх.
І по житті нам дається, без ліку,
Вибір подальших доріг.
 
Жаль, що не кожен цього розуміє,
І не несе каяття.
Із середини, насамперед, тліє,
Решту прожиту життя...
 
Треба навчитись умінню прощати,
Й не замикати дверей.
Віру і правду у серці плекати,
Нести добро крізь людей.
 
Ми не у праві когось осудити,
В кожного різне життя.
Треба прощення у Бога молити,
Він наш єдиний суддя!
 
ГРОЗА
 
Сховалося сонце та хмари 
згустились,
І дощ накрапати почав.
Від нього всі трави й квіти 
умились,
А він все ішов й не ставав.
Та вітер деревами став колихати,
Гілля тріпотіло в боки.
Його не спинити, його не здолати,
 
Він сил набирав навпаки.
А блискавка в небі з-за хмари 
сяйнула,
Пронизливий грім гуркотів.
Такий, що земля вся притихла 
й почула,
Неначе їй хтось так велів.
Коли все скінчилось, гроза 
відступила,
З’явилась веселка-краса.
І все, мов відразу, чарівно ожило,
Залишилась тільки роса.
 
НІЧНА КРАСА…
 
Погляну у небо на місяць і зорі,
Які у полонах ночей.
Посрібленим сяйвом так манять 
прозорі,
Не можу відвести очей…
 
Погляну лишень я на ці розмаїття,
Яка чарівлива краса.
Сузір’я зірок, мов квітуче суцвіття,
Прикрашує всі небеса…
 
Допоки ще ніч і усе не погасло,
Там світить далека зоря.
Засліплює погляд мій сяйвом 
прекрасним,
Блищить мов корона в царя…
 
А місяць на небі один лиш єдиний,
З зірками він йде в унісон.
Царює вночі він, у темні години,
І всі поринають у сон…
 
А ранок вже близько й ця ніч 
відступає…
За обрієм низько, погляну, 
світає…
Наталія ГЛИНЯНА,
смт Вапнярка,
Томашпільський район,
Вінницька область