Поезія.Леся РУСНАК

Поезія.Леся РУСНАК
ДЛЯ ЩАСТЯ БАГАТО 
НЕ ТРЕБА
 
Людині для щастя багато не треба
Людина – істота проста
Її в коханні найбільша потреба
Бути потрібним – її найвища мета
 
Та життя – суміш жорстоких 
законів
І безлічі порогів стрімких
Комусь марних зізнань і поклонів
Ідеалів напрочуд крихких
 
Людина, мов дурнувата сорока
Тягне в гніздо все, що блищить
Атрибутів безглуздих коробка
Від навантажень затятих тріщить
 
Не в багатстві оманливім сила
А в обіймах коханих й близьких
І щоб заздрість на вушко не 
шепотіла
Вони дорожчі від будь-яких примх
 
ЛЕГШЕ З КНИГАМИ БУВАЄ 
ГОВОРИТИ…
 
Легше з книгами буває говорити
Аніж, здавалося б, з розумними людьми
Від книг образи не терпіти
І в них нема зарозумілості стіни
 
Книги ні за що не докоряють
Для них не треба виправдань 
шукати
Питань болючих не чіпають
Не поспішають в кут глухий 
загнати
 
Книги не насміхаються ніколи
Ні з вад твоїх, ані з дивацтв
Тебе не кидають, мов голку до 
стодоли
І від тебе не чекатимуть багатств
 
Книги не часто розчаровують
І на тебе мають завжди час
Таємниць ніяких не приховують
І слова їм невідомі «Вогник згас»
 
ВІН ПИСАВ…
 
Розбираючи мотлох старий
Я знайшла лист зі шрифтом 
друкарським
І раптом побачила погляд чийсь 
молодий
І дух до долі відчула бунтарський
 
Він писав, що кохає так ніжно, 
як вітер
Що обережно торкається 
березових віт
Через пітьму типових і закутих 
літер
Розкрився мені його замріяний світ
 
Він писав, що чекатиме на неї в 
альтанці
З букетом її улюблених багряних троянд
І що принесе гітару обов’язково у ранці
І буде героєм з сумних, 
романтичних балад
 
Він, мабуть, по життю був 
письменником
Бо слова його – це полум’я краси
І лист сторінкою болючою, 
щоденником
Недарма зберігся нащадкам на
часи
 
ГОРОСКОПИ НЕ СКАЖУТЬ ПРАВДИ
 
Гороскопи не скажуть правди
І блага не вручать, коли немає мети
Ти колекціонуєш їхні поради
Фантазій під’єднавши дроти
 
Ти з ними мандруєш в просторі й часі
Де ти заможний і з коханням не 
маєш проблем
Сидиш на вілли власної терасі
І тренуєшся в складанні 
астрологам поем
 
Там твоє визнання і слава
А тут в обіймах телевізор і диван
Там кубинські сигари, ефіопська кава
А тут чай дешевий, мов коштовність відважуєш на грам
 
І все ще обіцяють гороскопи
Твого життя казкові міражі
Ти не зрозумів ще досі хто ти
І несправедливість записуєш в пажі
 
ХРИПЛИМ ГОЛОСОМ СПІВАЄ ГРАМОФОН
 
Хриплим голосом співає 
грамофон
Життя чиєсь змальовує у нотах
Де світ повний солодких заборон
І живе кохання на стрімких 
висотах
 
По колу крутиться дзиґою платівка
Плавно торкаючись кожної із віх
І як спогад, напарфумлена 
хустинка
Від райських залишилася втіх
 
Гратиме фокстрот давно забутий
І шепотітимуть на вушко чиїсь палкі вуста
«Я Вашою красою, пані, скутий
Прихильність Ваша – ось моя мета
 
Жаль, що дуелі вже не в моді
Я б за Вас змагався, наче лев
Я хоробрий воїн по своїй природі
А Ви найяскравіша з усього жіноцтва королев»
 
Прийде світанок і розвіються туманом
І музика, й видіння романтичне
І сучасність диким доберманом
В реальності поверне коло звичне
Леся РУСНАК