Ранок

Ранок

Потягується ранок у суцвітті вишень.
На сніданок — чай і гарний настрій, якраз те, що треба.
Тепле сонце і квітучі дерева — усі дари неба
Приносять радість і натхнення на цілий день.

Витрушую залишки сну із своїх кишень,
під білою сорочкою гулко б'ється серце.
Воно, наче промовляє, ти не опускай руки лишень,
Носи у собі весну, зацвітай щоразу, як вперше.

Відчувай, каже, як вирує життя у тобі,
кожен раз, як смуток атакуватиме твою душу.
І завжди, немов молитву повторюй собі:
Я з маленької іскорки, зумію
викресати полум'я.

© Надія Грицак