Серго СОКОЛЬНИК.НЕДОГАРОК

Серго СОКОЛЬНИК.НЕДОГАРОК
НЕДОГАРОК
(Маленька андеграундна 
сюрреалістична літературна поема)
 
Це вітер виє чи вовчиця
Крізь морок ночі? Голова
Болить... Мені будинок сниться,
В якому Творчість прожива.
Цей дім осіб прийма солідних,
Дрес коду згідно... На одну
Хвилину я, немов дослідник,
Крізь сон до нього зазирну...
___________
...ліпнина стін, задуха зали
В бароко стилі, і у ній
Поснулі Твори спочивали
У відлакованій труні,
І мали в мідному свічаді
Горіти Творчості свічки,
Та не горів, а тлінно чАдів
Лише недОгарок... Такі
На фабриці робити вміли
В позаминулому сторіччі... 
В мороці палахкотіли
Оці свічки, аби у ніч
Не збилися з дороги люди,
А чи побачили нове...
...про нього меморандум буде,
Мовляв, віки переживе,
І налетять на нього роєм
Комахотвори молоді:
«ми наш, ми новий мір построїм»,
Лише вогню оволодій
Екзистенційно новинОю,
Не підпали собі крилА!..
...сторіччя поспіль над труною
Отой недогарок пала...
_____________
...у орігамі я складаю
Поснулі Твори, і з труни
В розбиту шибку відпускаю.
Лиш підпалю... Нехай вони
Кружляють білим світом, поки
Вогонь не спинить їх політ,
Перетворивши все на попіл,
І сам лечу туди ж услід,
Натхнення відчинивши брами...
______________
А вам, шановні судії,
Скажу крізь сон – О ГОРЕ З 
ВАМИ,
ЛІТЕРАТУРНІ СНИ МОЇ...
 
МИ МЕТЕЛИКИ
 
Я метелик за долі станом.
Я метелик, який відтанув.
Ще зима... Тільки диво сталось,
І кімната змінила статус...
Восени від лихої днини
Залетів у порожні стіни.
Та змінилось усе незмінне,
І палає вогонь каміну,
І єднаються тіло з тілом
 
Тих, що влітку мене хотіли
На жоржині в долоні взяти,
Та дарма, я ж умів літати.
Споглядаю на них знічев’я,
І, не будучи надто чемним,
Тим на голі сідаю спини,
Що цілуються без упину...
І літаю уздовж кімнати...
...треба подружку розшукати,
Що вповзала сюди за мною,
Насолоджуватись весною,
Розбудити і покохати
Свою дівчинку пелехату,
Свою лялечку, що на стелі
Спить, і сниться їй, як метелик
Мов царівну розбудить сплячу
Навесні, і з пустої дачі
Ми на волю гайнем літати
І продовжимо рід крилатий...
...Догорають потроху дрова...
Холодіє кімната знову...
Ми ж метелики, ми не люди...
Спати будем... Весна ще буде.
 
ГІМН ВОЛОНТЕРІВ. 
ПІСНЯ
 
(Присвячується чудовій людині, Едуарду Сколінчуку, водію нашого волонтерського підрозділу 
«Вбережу», до його ювілею. Мелодія авторська)
 
Вдома мати чекає. Водію, 
не засни!
Як машину гойдає на дорогах 
війни...
Снів солдатських химери снігу 
мла замела.
І везуть волонтери їм частинку 
тепла.
 
ПРИСПІВ 1
 
Закружляли орли, і воєнна 
химера
Палить тіло землі, що воліла 
повстать.
В допомозі пройшли хресний 
шлях волонтери,
Мов Христу донести до Голгофи хреста. 
(2-й раз...)
Чесно й гідно пройшли 
хресний шлях волонтери,
мов Христу донести 
до Голгофи хреста.
І чекають солдати знов на зустрічі 
мить.
Хоч самі небагаті, всім поділимось 
ми.
У нелегку годину вам священний 
наказ
Рятувать Україну. Ми врятуємо 
вас.
 
ПРИСПІВ 2
 
А часи надійдуть – крізь розчинені двері
Шляхом тим проведе нас Апостол Петро,
Бо той зоряний путь, 
хресний шлях волонтерів,
Мов до Раю, важкий, довгий, 
мов до зірок.
(2-й раз...)
Бо шляхетний цей путь, 
хресний шлях волонтерів,
мов до раю, важкий, 
довгий, мов до зірок.
 
ЯК ПИСАТИ, КОЛИ НА ДУШІ...
 
Як писати,
Коли на душі
Спокій?
Підбирати
До творчості шифр,
Поки
Розлилися дощів за вікном
Краплі?..
...розійшлись і мені все одно.
Крапка.
...а якби тим дощам не лити,
А якби нам з тобою жити,
Люба дівчино, спомин ти мій 
літа...
...та «якби» не було у реалі...
...та аби ми співали далі
Пісню цю з дощовим фіналом...
... Та відійде день,
А за ним іде
Вечір,
І співать мені
Зоряні пісні
Легше...
Вхід до свіжих рим
Хід зірок відкрив
Навстіж.
– віднайди мене!
Де ти, згаяне
Щастя?..
Серго СОКОЛЬНИК,
м.Київ