Тетяна Пелиховська (вірші)

Тетяна Пелиховська (вірші)
СТАРА КАВ’ЯРНЯ
 
Тут пахне кавою... 
Цей затишний провулок 
Сховався в лабіринті  між дворів... 
Стара кав’ярня з вікнами  в минуле 
Лікує серце стомлене  з доріг. 
 
Тут тьмяне світло і спокійні звуки, 
І столик невеличкий під вікном, 
І пряна кава зігріває руки, 
І він сидить навпроти за столом... 
 
Тут не працюють всі закони міста, 
Тут у мовчанні в сотні більше слів. 
Міські вогні розсипаним намистом 
Яскраво відбиваються на склі. 
 
Сюди не чути клекотіння вулиць, 
Тут тільки кава, музика і... він, 
Такий уже знайомий незнайомець 
З очима тону кавових зернин.
 
ВИЙШОВ МІСЯЦЬ
 
Вийшов місяць тихою сторожею 
Над моїм надломленим життям... 
Відпусти мене, любов непрошена, 
Я тобі взамін усе віддам. 
 
Не тримай солодкими лещатами, 
Бо на тебе права не дано. 
Як себе даремно не втішатимеш, 
А разом не будем все одно. 
 
Не тримай мене, байдуже граючись, 
Вже не вірю ніжності долонь. 
Просто він, і сам того не знаючи, 
Серце захопив у свій полон.
Тетяна ПЕЛИХОВСЬКА,
м.Одеса